Чомусь... казка про Снігову королеву

[danka_v_dorozi]

Поки не забула ранкових морозяних думок:
В казці "Снігова королева" в око Каю потрапила не скалка - то в його душу заліз гріх.
"Мене щось кольнуло в серце, і щось упало в око!" - якось одразу відчувається, коли щось дуже не так, і світосприйняття від найменшого вчиненого прогріху змінюється. "Біль уже минув, але скалки залишилися" .
І чим довше гріх перебував, тим більше загрубівав Кай, тим більше від нього віддалялася власна воля. Замерзлий стан спричинився байдужістю і страхом. 
А Герда - совість. Вона-то одразу зауважила зміну і побігла на поміч. Кілька років забувалася в рожевих квітучих мріях, стояла перед привидами минулого, перед страхом невідомого, щоразу нехотячи віддаляла безпосередню зустріч зі свідомістю.
Не пригадую зараз чи знала Герда про те, що причиною всьому скалка. Але "Тоді Герда заплакала, її гарячі сльози впали йому на груди, пройшли в саме серце, розтопили крижану кору і розтопили скалку чарівного дзеркала." Отже, совість значно скоріше, ніж свідомість проходить шлях до потреби прощення і розгрішення. Поки би вона Каю розповідала про те, чому вжливо витягти скалку і що воно таке... 
"Але, коли Кай і Герда увійшли в низенькі двері, вони помітили, що за цей час встигли стати дорослими людьми." От що цікаво: поки вони блукали (Кай в холодному пустинному замку самотності і байдужості, а Герда в дорозі - сумнівах і пошуках), залишалися дітьми. Не гріх змусив когось із них подорослішати , а як раз процес усвідомлення потреби прощення, саме каяття і вибачення, зрештою.
 
"Бач, бродяга! - сказала розбійниця Каєві.- Хотіла б я знати, чи вартий ти того, щоб за тобою бігали на край світу!"
.... хотіла б я знати.... чого мушу бути шуканою аж на краю світу...

Comments

[rozmaita.livejournal.com]

а мені от зараз думається, чи побіжить за мною хтось на край світу... і чомусь здається, що ніхто не побіжить.
P.S. який гарний дизайн)

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

Ну, як то не побіжить... побіжить певно. Я власне наголошую на тому, що можна тому "комусь" полегшити трохи роботи і спробувати рухатися в напрямку до нього. А це певно означає, що треба прокидатися зі сну "так, як зараз".
дякую за P.S. :))))))))))

[vampirynka.livejournal.com]

о, там розбійниця була модна ))

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

100% я от удмала-думала про неї і покищо нічого не придумала

[rozmaita.livejournal.com]

а мені її шкода. вона ж сама кохала Кая, і я вже, як виросла, почала думати, що ліпше би він з нею лишився

[lerkar.livejournal.com]

...а іноді людина і не хоче виходити з крижаного замку, і ніякі сльози не помагають...

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

напевно, буває і таке (я , наприклад, згадую свою впертість в непотрібних речах). Але і сльози мають бути не слізьми... може молитвою чи послухом і покірністю...чи вдячністю... якось так.

[lerkar.livejournal.com]

Даночко, дякую за розуміння. Ти вмієш бачити незвичайне

Послух і покірність люди часто трактують як слабкість. Молитва. і вдячність, напевно)

[hudozhnytsya.livejournal.com]

Данусю, яке гарне і влучне трактування!!!
дякую тобі!

а ще, виявляється, є не лише Данка_в_дорозі, але й Герда_в_дорозі)))
Ігор завжди, коли я говорю про тебе, запитує: "Ну коли вона вже приїде? А то все в_дорозі і в_дорозі"))))

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

Надійко, я рада, що ти ціла і здорова вернулася додому :)
Про Герду в дорозі я також подумала. В казці вона дійшла до пункту призначення і потім ще була якась історія її життя після цього.
Про приїзд: які у вас плани на літо? в мене, здаєтсья, будуть вільними липень і частина серпня.

[hudozhnytsya.livejournal.com]

:-) завтра я знову їду у ваші краї, а післязавтра, Бог дасть, ще західніше) якщо ти матимеш завтра вільний вечір - буду рада зустрітися!

а плани ми маємо поки лише на червень, тому приїжджай, коли тобі зручно! і хоча би на два дні!!!

[rejoice-ua.livejournal.com]

а Бог шукає і знаходить своїх дітей аж на краю світу...

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

я коли думаю про це, то стає дуже соромно і хочеться ну хоч якось зробити йому приємність. Він вже ж одного разу стільки витерпів для мене, а я змушую Його кожен день наново все переживати

[rejoice-ua.livejournal.com]

ага... і я теж. і знову в "сумнівах і пошуках". але Він не міняється і це утішає.
я бачу в тебе тепер теж цитата з Толкієна :)

[vampirynka.livejournal.com]

ого, точно, в тебе цитата з Толкієна!! :))
from the ashes a fire shall be woken
a light from the shadows shall spring... ))

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

З Толкієна, з Толкієна.
Читання Льюїса привело мене до кількох імен, якими я зацікавилася:
1. Дж. МакДональд (і це крутезний автор. Я в захопленні!)
2. Честертон (ну, покищо мені так-собі, але я мушу спробувати його в оригіналі, бо меніздається, що все псує переклад. Гумор в нього точно суперовий).
3. Толкієн (ще не читала).

ще одна версія :)

[vampirynka.livejournal.com]

недавно спав на думку ще психологічний підхід до інтерпретації казки: сніговий замок - це якась депресія або соціальна ізоляція. Кай і Герда - це одна і та ж особа, а всі решта персонажі - це різні явища. людина впадає в депресію, починає відчужуватися від людей і сама від себе (як Кай розлучається з Гердою).

щоб подолати цей стан, вона вдається до різних заходів. наприклад, тут життя в саду квітів можна порівняти з ескапізмом, коли люди створюють для себе "власний" світ, втікають від реальності; палац з принцом і принцесою - це спроба самоствердитися через кар'єру, соціальну драбину; розбійники - це деструктивні звички, коли люди наражають себе на ризик екстремальними заняттями, стараються врівноважити депресивні стани штучним підняття настрою.

ну і хеппі енд - коли ця людина відчуває любов, вона бачить, що вона не байдужа іншим людям, і вони її люблять, і тоді вона сама починає дивитися на них не через призму осуду (побитого дзеркала), а через призму любові. а чому вони подорослішали - це могла бути вікова криза, після якої входиш в інший психологічний вік :)

я думаю, тут духовний вимір - основний, а цей психологічний аспект може бути одним з його проявів :)

Re: ще одна версія :)

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

ВАУ!!!! Ну і ну! Мені дуже подобається твоя інтерпритація. Ну скажи, який же молодець автор "Снігової королеви", який придумав такий багатий на підзмісти твір! І для дітей, і дорослим є над чим подумати.
Я колись детально досліджувала "Алісу в країні чудес". Навіть навмисно перечитала в оригіналі обидві частини. Англійською твій значно колоритніший, але щось думки важче народжувалися, коли думала про інтерпритацію. А цікавіть вона викликала мені після того, як на "Історії економічної думки" викладач сказав нам, що автор "Аліси..." -Льюіс Керрол був економістом і працював на державній службі, а багато образів в "Алісі.." - шаржі на тодішніх відомих державних чиновників і діячів.