(no subject)

[danka_v_dorozi]

Вчора брат взяв і привселюдно назвав мене однією з радостей минулого тижня. Якось так... ніби знову вперше усвідомила, що він мій брат. Не шкода, що в дитинстві ми дерлися. Дякувати Богові за той рубіж, після якого все це стало смішними історіями з того дитинства.
Мами, батьки, в яких діти - не хвилюйтеся :) дайте їм можливість потурбуватися одне про одного. Просто підрости :)

Comments

[ja-marjana-mama.livejournal.com]

Це чудове відчуття ( я так думаю)).
В мене дівчинка і хлопчик, різниця 7 років. Дівчинка старша. Інколи так деруться, що капець... А вчора, незважаючи на те, що в кожного своя кімната вирішили спати разом. Вранці заходжу: мала в себе на ліжку, малий на підлозі на гарно вимощеному імпровізованому ліжку). Тішаться і просять спати разом в одній кімнаті... Цікаво чи така любов буде тривалою?)))

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

неперевершене :)
в нас як раз дуже маленька різниця -1 рік і 4 місяці ,- тому своє "старшинство" відстоювати кулаками для мене було нереально. Тільки моральні "атаки" впливовістю, цікавістю або ниттям :) Те, що стосується любові напевно тривале і є в розвитку, а от на їхні вияви у дітей покладатися не доводиться. Я дуже любила ночувати разом. Частково саме тому, що брат цього, казав, що не любив. Інколи роль відіграє бажання уваги від батьків, інколи наявність чогось новенького в мене чи в брата. А от реально ми відчули, що один одному - друзі, коли самі опинилися студентами в чужому місті. Відтоді життя так круто помінялося і так добре.

[snigynka.livejournal.com]

класно! а ми з братом нажаль ніяк не переростем.

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

це важко, якщо ви не перетинаєтеся ніде і ніяк. В моєї мами і дядька дуже важкі сестринсько-братерські стосунки. Їх, по суті, взагалі немає. Є дзвінки 2 рази в рік: по одному на день народження одне одного. І це дуже страшно, навіть мама це розуміє. Просто з віком, певно, це тільки ускладнюється. В мене зараз тільки надія на молитву.

[snigynka.livejournal.com]

перетинаемся ми мало. часом рідні чужіщі ніж сторонні і це дійсно страшно

[marimarfa.livejournal.com]

А яка у вас різниця з братом?
У нас із сестрою - 12 років, в дитинстві ми часом воювали, а після моїх 23х років полюбили одна одну так, що страх :) Всім бажаю таких стосунків із сетрами-братами :)

[marimarfa.livejournal.com]

уже прочитала про різницю вище. Але ваші батьки - герої! :)

[danka-v-dorozi.livejournal.com]

знаєш, мама тільки тепер це усвідомлює. Каже, що тоді, в 21 все зовсім-зовсім по-іншому виглядало.