danka_v_dorozi: (Маки)

Календар відвідин мощів св. Терези в дієцезіях України

Львівська архидієцезія 5 – 17 ІV
Львів 5-8.IV
Мостиська 8-9.IV
Самбір 9-10.IV
Стрий 10-11.IV
Івано-Франківськ 11-13.IV
Чернівці 13-15.IV
Тернопіль 15-17.IV
Золочів 17.IV

 

Луцька дієцезія 17 - 24.IV
Луцьк 17 – 21.IV
Рівне 21 – 24. IV

Києво-Житомирська дієцезія 24. IV – 6.V
Новоград Волинський 24-26.IV
Житомир 26-30.IV
Бердичів 30.IV-1.V
Київ 1-5.V

Харківсько-Запорізька дієцезія 6 - 13.V
Харків 6-9.V
Донецьк 10-11.V
Запоріжжя 11-13.V

Одесько-Сімферопольська дієцезія 14 - 21.V
Ялта 13 -15.V
Херсон 15 – 17. V
Миколаїв 17 – 19. V
Одеса 19 -21. V
Кіровоград 21 – 22.V

Кам'янець-Подільська дієцезія 22.V - 3.VI
Шаргород 22-24.V
Бар 24-26.V
Вінниця 26-28.V
Полонне 28-30.V
Хмельницький 30.V-1.VI
Летичів 1.VI
Кам’янець Подільський 1-3.VI

Мукачівська дієцезія 3 - 10.VI

Свята Тереза за життя була нікому невідомою монахинею – кармеліткою. Але після смерті вона стала шалено популярною - її буквально оточив ураган слави. Вона померла у 24-річному віці, останні 9 років життя не залишаючи кармелітського монастиря у Ліз’є. Проте після смерті її мощі об’їхали десятки країн - практично весь світ.

danka_v_dorozi: (Default)
Десь з тиждень тому моя подруга вивісила в себе статус з посиланням на цей лінк: http://www.xt3.com/advent/
Ось так майже від самого початку Пилипівки (Передріздвяного посту) я маю змогу тішитися різними шматочками з Біблії на конкретний день, веселими чи задумливими історіями, фіільмами, нагадуваннями і найголовніше, пам'ятати про піст :)
Нині була історія про Святого Амброзія, який за один тиждень з політика став єпископом на вимогу народу і за Божою волею. Отаке бувало у IV столітті. В його історії життя вражає рішучість, обізнаність і глибока духовність: не побоявся екскомунікувати імператора Теодозія за свавілля над невинними жителями Салоніків, хоч і був у міцних стосунках з імператорським двором . А ще Св.Амброзій охрестив Св.Августина і дуже помагав у його духовному становленні, а потім і у висвяченні на єпископа Гіппону.
Сайт англійською мовою, тож хто би дуже зацікавився, але не розуміє англійською, пишіть, щось та й придумаємо. Доброго має всім вистачати :)
А ще вітаю всіх Катрусь з іменинами. Свята Катерина також дуже особлива. Для мене тим, що була мирянкою.
danka_v_dorozi: (Книги)
В бібліотеці вигляділа для себе три книжки, які одразу полюбила і подумки вже гортала сторінки: 1. Льюїс(Том 7), 2.Честертон (Вічна людина),3. Ф.Ріверс (Руф). А пішла ні з чим, бо невчасно здала попередні книжки і вперше в житті мушу відбувати бібліотечне покарання: заборона користуватися бібліотекою аж МІСЯЦЬ, або сплата 13 грн. Оскільки грошей зараз катма, то добре, що є брат, який на свій читацький квиток візьме мені всі ті перлинки.

А поки витискаю соки з того, що є під рукою. А трапилася мені книжка про о.Піо з П'єтрельчіно. Звичайно, особа отця перевершує всі недоліки перекладу і сумбурного набору тисяч історій, втиснених в книжку, дуже заглиблює в духовні переживання і відроджує в моїй пам'яті згадку про поняття малої дороги, яку я мало-помалу забула, бо не шліфувала її розуміння в мому житті нащодень.

Важливе знайшла в словах отця:

"Опанувати себе, перебороти природу, мати чисте сумління - тільки це має значення, бо уподібнює Богові. Цього вистачить, щоб стати святим".
Натомість, найбільшою загрозою для душ своїх каяльників о.Піо вважав почуття смутку та меланхолії. "Їх слід переборювати, постійно пам'ятаючи, що Бог нас любить, незважаючи на наші гріхи, пробачає нам і не карає".
О-о, як багато мені ще іти...
danka_v_dorozi: (Осінь)

Ходила і шукала  вирішення проблеми, яка, як граблі, стала зненацька на дорозі і боляче вдарила по голові. То була просто ще одна розмова в окремій переговорній з керівничкою. Таких на початку моєї роботи було по дві-три на тиждень, менш і більш болючих. Не люблю робити помилки, які вилазять боком іншим колегам по роботі і мені самій. Так совісно... Але саме після цієї розмови в мене залишився жахливий осад непорозуміння. Підчас вислуховування всіх незадоволень з приводу виконаної мною роботи, я думала, що я маю говорити коли весь потік скінчиться. І мені нічого не хотілося говорити. Бо й для чого? Все видасться простим виправдовуванням, хай навіть правдою буде те, що я вічно намагаюся зробити якомога краще, але от вийшло дуже недосконало. Не хочу виправдовуватися і тому вирішила просто попросити пробачення за помилки. Це скоротило розмову на кілька хвилин. Хм, ця робота вчить мене відмовлятися від емоційних висловлювань, від бажання довести свою думку, використовуюючи мудрування і тиск на моральні якості. Все це настільки особисте, а робота настільки вимагає мати довкола себе певний захисний шар, що моральність стає просто для мене самої важливою і тепер зовсім не потрібно, щоб ще хтось погоджувався зі мною на основі моральних міркувань.
А проблема полягала в тому, що я все-таки вважала мало не кричущою несправедливіть оцінювання моєї роботи. Я бачу подвійність ведення робочих стосунків: правило батога і пряника тут вочевидь також застосовується, підсвідомо вочевидь. І я відчула як на моє обличчя опускаєься маска закам'янілості і почуття образи. І ось найгірше: всередині я зовсім не ображаюся. Я була готова до цієї сварки: не даремне ж особливо молилася перед роботою і просила сил, щоб все-все прийняти як щось дуже важливе для мене. Ще перед нею я просила Бога послати мені почуття любові і турботливості до керівника. Але хитрість: думки в голові рояться швидко, а зовнішні вияви думок чогось приходять ще швидше. І найгірше, що ніякої турботливості і любові в моїх подальших діях і вигляді не було.
І от я свідомо почала шукати виходу з цієї плутанини. Бо чого ж це має так бути, що, коли все добре, бути привітним і радісним легко, а з настанням неприємностей, почуття незадоволеності і скарги поширюються на все зі швидкістю звуку. Та ще й дуже часто мало не переконуємо себе, що ось, мовляв, це й була істина суть людини чи значення події. Тобто погана людина, погана подія.
А нині на Обнові почула те, що допоможе змінити ситуацію, виправляючи себе. В цій ситуації, сподіваюся, допоможе самозречення, а не любов, до якої я спочатку намагалася вдатися. Бо ж зачепили моє самолюбство і гордість. Це Оксана розповідала про Св. Франциска Асизького, який саме цій чесноті наділяв найбільшої уваги і твердив, що через самозречення найшвидше можна прийти до любові і Бога.
Тепер маю знову сили, щоб більше працювати над собою і над роботою. Дякую тобі, Оксанко!!! І св. Францискові також :)

Profile

danka_v_dorozi: (Default)
danka_v_dorozi

March 2014

S M T W T F S
      1
2345 678
9101112131415
1617 18 19202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 08:36 pm
Powered by Dreamwidth Studios