danka_v_dorozi: (кухня)
Вчора ввечері я подумала, що рідко тепер дівчаток Маріями називають. Серед знайомих мені Марій та Марічок більшість - пані за 40 років. А сьогодні я познайомилася з Марічкою - студенткою. Я буду у своєму стилі - тут тільки незрозумілі речі, щоб просто колись, коли перечитуватиму відповідний тег, пригадати собі що таке було.
Ми зустрілися не плановано в самісінькому центрі міста, бо я дуже потребувала сьогодні когось обійняти, а Марічці  потрібна була допомога. Отак ми й просиділи на лавці з годину, як потім виявилося. Марічка закутана в пледи, а я - закутана в Марічку - говорячи різні правдиві небилиці, просто щоб вона чула спокійний голос (я нарешті маю змогу побачити цінність у своїй якості "падати на мороз" у важких ситуаціях). В цей час в мене не було ні ріднішої, ні важливішої людини, ніж вона і я так неймовірно тішилася, коли на мої питання чи вона мене чує, ловила її ствердне кивання голови.
Все закінчилося добре, маю таку тверду надію. Такі ситуації точно під Божим провидінням, бо в них зупиняється час, відкладаються всі непотрібні речі і ми сам на сам з Богом, таким, яким Він є в кожному з нас. А ще зараз цей передсвятковий час у незвичайному виконанні: коли Майдан не йде з голови і всі звичні схеми (тоді зайти в той магазин і купити те-то, а потім зганяти туди-то) - зводяться на нівець. Та й добре. 
danka_v_dorozi: (метелик)
Сил бракує зовсім трошки-трошки. Це так, коли вже видно берег неділі, але під ногами ще немає дна і знаєш, що залишається тільки гребти скільки є сил, а в голові дзвонить дзвоном фраза "Сили скінчилися. Альо-альо, сили скінчилися". Але це несподіваний досвід. Я цілих два з хвостиком тижні роблю те, що справді хочу робити, що люблю; моя робота - це такий заряд активу, це часто розумні і цікаві люди, це веселі студенти, це море непередбачуваних ситуацій, віднедавна це щотижневі робочі поїздки чи то по Львову, чи по областях, ну, так, трохи нудних документів чи бюрократичних заходів. Моє дозвілля - це  турбота про здоров'я, вивчення того, що потрібне зараз (покищо це бух.облік) і спів для Бога. Мій вільний час - це мій сон і молитва.
І є ще пункти.
1. Це про дослід, який почула в одній аудіокнизі про інстинкт сили волі. Виявляється, що коли ми, наприклад, біжимо, то настає момент, коли в голову приходить щоразу переконливіша думка "я більше не можу". Нормативи з фізкультури в школі пригадуєте? Так ось, ця думка формується у мозку, але насправді не передає реального стану витривалості наших м'язів. Як зауважила одна професійна бігунка, "коли мені прийшла ця думка я одразу подумала "однак, я ж досі біжу, отже, насправді, можу". Мозок в цій ситуації включає інстинкт самозбереження, втім значно раніше, ніж є реальна загроза нашому здоров'ю чи наші м'язи справді можуть проявити свою витривалість.
Я б про це послухала і забула скоро, якби мало не в той самий день уривок, який слухала на ніч (не подумайте, я не так багато слухаю, то я рідко сюди пишу) інший уривок... :) з Льюїса був про щось дуже схоже. Баламут розповідає про те, як часто ми - "пацієнти" за міліметр від Царства готові кинутися в прірву відчаю, вважаючи, що сили наші скінчилися і нікому нам допомогти.
Ага, ще згадався уривок з фільму "Битва гігантів", коли на тренуванні хлопцю-спортсмену тренер зав'язав очі і той перевищив всі свої і чужі уявлення про те, що насправді він може зробити - проніс на спині товариша по команді через все спортивне поле, хоч був впевнений, що здолає лише частину шляху.
2. В мене все ще багато часових прогалин - відривання на термінові і неважливі речі, літання в емоційних поривах і крайнощах, беззмістовне плавання в інтернеті, гаяння часу перед тим, як треба взятися і таки зробити, може, не найприємнішу, але найпріоритетнішу річ. Часто це дзвінок до когось з родичів чи друзів, це, однозначно, кроки назустріч до  моєї цілі. Ціль -де ти? Це читання книг (руки до неба) - просто необхідна річ для мозку, для мови, для розширення меж. Ось це, певно, більша проблема, ніж нестача сил. Це навіть причина частково.
3. Як я радію, що до Великого посту цього року так багато часу на підготовку. Хоч трохи збалансуватися і ввійти в тиху воду. Щоправда, буде більше зовнішніх відволікань, все ж весна притягує до себе увагу, але мусить же бути якась рівновага між буйністю краси природи і тихістю вдячності за цю красу.
4. Ще про роботу. Я написала, що роблю те, що люблю. Але спочатку мені довелося полюбити те, що я робила. І тих, з ким я працюю. І ця любов - результат кожного дня. Він залежить від кожного сьогодні, і трохи менше від сумарних трудів попередніх днів. Ми всі страшенно мінливі. Ооо. Невідомо, що принесе день завтрашній. Але за нинішній я дякую від усього серця.
Все, певно, на сьогодні :)
danka_v_dorozi: (Default)
Десь з тиждень тому моя подруга вивісила в себе статус з посиланням на цей лінк: http://www.xt3.com/advent/
Ось так майже від самого початку Пилипівки (Передріздвяного посту) я маю змогу тішитися різними шматочками з Біблії на конкретний день, веселими чи задумливими історіями, фіільмами, нагадуваннями і найголовніше, пам'ятати про піст :)
Нині була історія про Святого Амброзія, який за один тиждень з політика став єпископом на вимогу народу і за Божою волею. Отаке бувало у IV столітті. В його історії життя вражає рішучість, обізнаність і глибока духовність: не побоявся екскомунікувати імператора Теодозія за свавілля над невинними жителями Салоніків, хоч і був у міцних стосунках з імператорським двором . А ще Св.Амброзій охрестив Св.Августина і дуже помагав у його духовному становленні, а потім і у висвяченні на єпископа Гіппону.
Сайт англійською мовою, тож хто би дуже зацікавився, але не розуміє англійською, пишіть, щось та й придумаємо. Доброго має всім вистачати :)
А ще вітаю всіх Катрусь з іменинами. Свята Катерина також дуже особлива. Для мене тим, що була мирянкою.
danka_v_dorozi: (Біблія)
Останнім часом трапляється стільки неочікуваних приємностей, стільки добрих людей і незвичайних випадків, милих слів і слушних думок, що трошки невіриться в реальність цього. Серце наповнюється радістю, яка застає зненацька. І дуже хочеться, щоб чимшвидше прийшов Великий Піст, щоб можна було хоч чимось віддячити Богу.
Звичайно, чекати не стану. Можна ще до того часу стільки всього для Нього придумати :)

Profile

danka_v_dorozi: (Default)
danka_v_dorozi

March 2014

S M T W T F S
      1
2345 678
9101112131415
1617 18 19202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 01:48 am
Powered by Dreamwidth Studios