danka_v_dorozi: (Default)
 Трохи і я зареву. Надмір емоцій діє не гірше за настояний зелений чай, випитий без пам'яті просто перед сном. 
Коли просинаєшся сильно закоханою, рухаєшся без спочинку, намагаєшся, щоб  і тут і там, і нам і вам, з Богом і з людьми - в мене замале серце. Я не вміщаю. Моя ямка замала для того, що хоче бути вже більшим, ніж калюжкою після дощу. А якій землі приємне риття? А яким рукам - мозолі від лопати?
Для тих, хто шукає брудну кухню за блискучою позліткою, я навіть самовільно рада видати компромат. Просто, щоб трохи тим поділитися. 
Чекаю вже завтра: на Вас - кам'яна зачерствілосте, на Вас - позірна праведносте, на Вас - втомлива стурбованосте. Чекаю, бо як вміє розважити безтурботна балакучість, так вміє заспокоїти стриманий сум в обличчі. А ген-ген долі чекає незмінний лик Сутності. Так трошки-трошки кольне - доторкається списом любові в серце. І ні вліво, ні в право. Тільки одна-єдина: Я є правда, дорога і життя.
Я щаслива тут, саме зараз. І не можу тримати лише для себе. 
Помолюся з Св. Терезою:
Хай сьогодні  буде внутрішній мир.
Довірся Богові в тому, що ти саме там, де б ти мав бути.
Не забувай про безмежні  можливості, які народжуються від віри.
Використовуй ті дари, якими тебе одбаровано і ділися любов'ю, якою тебе наділили.
Хай тебе наповнює усвідомлення того, що ти є дитиною Бога. Хай Його присутність ввійде в твоє єство і наповнить твою душу свободою, щоб співати, танцювати, славити і любити.
Бо вона для всіх і кожного з нас. 

May today there be peace within. 
May you trust God that you are exactly where you are meant to be. 
May you not forget the infinite possibilitie s that are born of faith. 
May you use those gifts that you have received, and pass on the love that has been given to you. 
May you be content knowing you are a child of God. Let this presence settle into your bones, and allow your soul the freedom to sing, dance, praise and love. 
It is there for each and every one of us.


danka_v_dorozi: (радість)

...щороку в Космачі. Кажуть, то серце Гуцульщини, бо звідти вся краса, життєрадісні кольори, веселість ансамблю сопілки, цимбалів і скрипки вийшли. І зовсім нема чому дивуватися: добрих 30-40 хвилин доводиться їхати з одною лише вірою, що серед гущавини Карпат, по грунтовій дорозі ми справді можемо потрапити в найбільше село. Зате, коли приїдемо, краса довкола і неймовірний колорит Космача, унікальна культура його жителів, оранжевість національного одягу без особливих зусиль змушує забути про все, що діється за межами гір, якими оточений Космач. І я забулася на 2 дні.
 

Кольорові результати )

 


danka_v_dorozi: (чарівність)
Напишіть мені довжеленного листа; розбудіть дзвінком, щоб разом з вами послухати щось чергове, що Бог пошле нам цього ранку; нагадайте про себе, якщо я - неуважна забула про вас надовго-довго.
Хочете - докоріть невиконанням моїх обіцянок, пригадайте мої помилки, які вам боліли, а ви з чемності сховали їх в глибоке і велике ваше серце. Поскаржтеся мені на владу, на газети, в яких вам нічого читати; хочете, розповідайте про дітей і чоловіків,а я, чесне слово, вислухаю вас уважно-уважно і може навіть вперше не намагатимусь знайти для вас особливу пораду.
Я запрошу вас на сніданок, обід чи вечерю і так чекатиму-чекатиму вашого приходу.
Вирвіть мене з цього міста; я пручатимуся, але всім серцем дякуватиму вашій сміливості зовсім не зважати на всі мої відмовки. Ви попросите мене щось розповісти, а я з дурнуватим виглядом запитаю про що. И-и. Я людина слуху більше, ніж мови. Ага, це точно не вписується з модель лідерства і багатства. Я все ж шукаю відповідей...
Мені стане байдуже, що з мене нікудишній психолог, на мить я забуду конкурувати за вашу увагу, зведу до мінімуму кумедні спроби стати найкращою і спопелю всю папку компроматів на вас, коли лише подумаю, що буде час, коли хтось з нас стане надто кволим, хтось зникне, коли емоції і пам'ять зведуть на іншу дорогу, з якою в мене не буде вже перехрестя. І таке приведення себе до тями тим реальніше, чим більше розумію як сильно-сильно я вас люблю.
Цвіт наших спільних прогулянок, наших радощей від зустрічей стає пахучішим саме завдяки рокам відстаней, а наші непорозуміння... я така рада, що ви були першими, хто їх забували і стали найкращими моїми вчителями зі збереження найвартіснішого скарбу.
Де наші справді великі заслуги і де наші найбільші поразки: я, певно, навіть не перейматимуся цим, коли довго не чутиму вашого голосу. Я просто мріятиму про найшвидшу зустріч. Купуватиму сувеніри, бігатиму за подарунками і сушитиму голову, де ж те, що призначене саме вам і коли нарешті хтось додумається зробити магазин з потрібними подарунками для подруг і цікавими для друзів.
Змініться і випробовуйте справжність мого захоплення вами. А потім усміхніться, і посмійтеся разом зі мною з мого невміння довіряти завжди просто вже на одному факті того, що я вас колись полюбила.
Тисячі цих і інших ситуацій, і всі про ті численні імена, які не вміщаються в мому листочку осіб, за яких молюся.
Здається, любов існувала до створення світу. Вона і довіра залишаться навіть за його зміни :)
danka_v_dorozi: (Книги)

Дуже-дуже люблю читати книжки: стукати пальчиком по твердій обкладинці, листати сторінки (особливо люблю перегортати їх і на знак того, що попередня вже прочитана трошки міцніше притискати на розвороті нової, розкриваючи її простір). А запах книжок! Нові то вже пахнуть клеєм чи чимось специфічним від складу паперу, а старі... старі вже мають такий запах, який викликає повагу до їх віку і щиру цікавість.
Щоразу як маю нову книжку на прочитання, то неймовірно тішуся. Бо це ніби квиток в якусь ще незнану сторону, як стежка, по якій дуже хочеться пройти і дізнатися куди вона протоптана. І люблю говорити з книжками. От коли вже трохи познайомлюся з котроюсь і починають крутитися в голові питання чи з'являються якісь захоплення до прочитаного, вклеюю на останній сторінці липкі кольорові папірці. Взагалі не уявляю собі читання книжки без папірця і свого маленького, гостро підточеного олівця. Страх як люблю це діло: виписую номер сторінки, перше і останнє слово фрази, яку захочу ще і ще прочитати, а потім виписати в якесь місце для пам'яті. Інколи виходить дуже цікаво: тепер читаю книжки довго і поки дійду до середини чи до кінця, шукаю на наліпці що ж я повідзначала вже досі, і виходять цікаві несподіванки. Бо часто деталі вже постираються з пам'яті, або інколи самій знов дивно які влучні фрази автора. Наліпки практикую на книжках з бібліотеки чи на позичених, а на подарованих мені люблю вже підкреслювати, ставити знаки оклику чи знаки питання, люблю малювати смайлики біля речень, які близькі чи просто дуже милі.
Чи варто вам писати як обожнюю бібліотеку? Думаю якби треба було написати про цю любов в якійсь повісті, то назвала би її "Привид бібліотеки". А як я почала любити її після того, як влаштувалася  на роботу і часу на бібліотеку взагалі не стало! А віднедавна я ще й зауважила, що ця любов поширилася і на зал періодики: обкладаюся газетами, журналами і мені здається, що я десь в якомусь свому домі на кріслі-качалці накрита пледом і переді мною теплий камін... А читаю там про банки, економіку найчастіше і вони в періодиці дуже цікаві, бо газетки пишуть про них часто-часто і в кожної свій погляд на те, що відбувається. І потім, вже під сам кінець роблю собі десерт - статтю про якогось письменника, чи лікаря, чи їхні книжки. Нещодавно це була стаття про Сальму Лагерльоф - авторку книжки "Чудесні пригоди Нільса Хольгерсона на дикому гусаку". Йой, як любила ту розповідь в дитинстві! Разом з братом знали її мало не напам'ять і перечитували вдруге, втретє і вчетверте наввипередки.
Коли в п'ятому класі почався предмет "Зарубіжна література" я не сумнівалася, що викладачка з того предмету - найщасливіша людина на світі, бо вона живе в казково гарному будиночку і сама вона чарівниця і біля неї всі-всі-всі герої найкращих розповідей, байок і казок...
Скоро познайомлю вас з своїєю найсвіжішою знахідкою...

Profile

danka_v_dorozi: (Default)
danka_v_dorozi

March 2014

S M T W T F S
      1
2345 678
9101112131415
1617 18 19202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 24th, 2017 02:38 pm
Powered by Dreamwidth Studios